До читача

У новому випуску часопису «Церква і суспільство» ми звертаємося до теми «Здоров’я, медицина, біоетика», яка набуває особливої гостроти в часи, коли людське життя стикається з новими викликами науки, технологій та суспільних змін. Здоров’я – це не лише тілесне благополуччя, а й дар Божий, що потребує відповідального ставлення як від кожної людини, так і від Церкви. Про це красномовно свідчить книга Премудрості Ісуса, сина Сирахового: «Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, і від Вишнього – зцілення, і від царя одержує він дар. Знання лікаря піднесе його голову, і між вельможами він буде у пошані. Господь створив із землі зцілення, і розсудлива людина не буде зневажати їх. Чи не від дерева вода зробилася солодкою, щоб пізнана була сила Його? Для того Він і дав людям знання, щоб прославляли Його у дивних ділах Його: ними він зціляє людину і знищує хворобу її. Той, хто готує ліки, робить з них суміш, і заняття його не закінчуються, і через нього буває благо на лиці землі» (Сир 38: 1–8).

Сьогодні, коли медицина відкриває небувалі можливості подолання недуг, перед нами постає завдання осмислити ці досягнення з позицій християнської антропології, зберігаючи повагу до гідності людини, створеної за образом і подобою Божою.

Цей номер значною мірою присвячений матеріалам Круглого столу «Етичні аспекти репродуктивних технологій», проведеного Інститутом Церкви і суспільства КПБА. Приводом для цього експертного зібрання став законопроєкт «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій», поданий Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради. Документ покликаний унормувати питання, пов’язані із застосуванням медичних технологій у подоланні безпліддя та забезпеченням реалізації права на продовження роду. У дискусіях учасники шукали відповіді на складні біоетичні питання, намагаючись узгодити прогрес науки з християнським розумінням життя, шлюбу та батьківства.

Окрім того, читачі знайдуть у номері статті відомих авторів: д-р Гейл Волощак розмірковує про взаємодію науки і релігії, точки згоди та напруги з пастирської перспективи в біомедичних науках; д-р Володимир Медведєв аналізує біоетику крізь призму «пихатості малих знань» та чергового загострення технократичної мізантропії; о. д-р Василій Термос обґрунтовує, чому діалог і співпраця між психотерапією та православним богослов’ям мають глибокий сенс. Д-р Олександр Саган ділиться роздумами про капеланство в системі охорони здоров’я як важливий вимір духовної опіки над хворими.

Серед інших матеріалів номера – статті д-ра Ірини Преловської та Назарія Івахіва, присвячені 100-річчю від дня народження Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира Романюка, видатного релігійного діяча та борця за духовну незалежність України. Його життя стало прикладом незламності духу, а похорон 1995 року біля Софії Київської – символом боротьби за автокефальну Українську Церкву.

У пастирському розділі ми публікуємо матеріал про другий досвід проведення «пастирських перихорез» – виїзного ретриту-семінару для священників, що допомагає душпастирям відновлювати сили та поглиблювати духовне життя.

Цей номер запрошує до глибокого діалогу про те, як Церква може супроводжувати людину в питаннях здоров’я, медицини та біоетики, зберігаючи вірність Євангелію та відкриваясь до викликів сучасності. Нехай ці тексти стануть для нас нагадуванням про відповідальність за дар життя та натхненням до милосердного служіння. Чекаємо на ваші відгуки та пропозиції за адресою: info@churchandsociety.org.ua.

Тема номера: ЗДОРОВ’Я, МЕДИЦИНА І БІОЕТИКА

Етичні проблеми репродуктивних технологій

У Київській православній богословській академії 27 листопада 2025 року відбувся круглий стіл «Етичні проблеми репродуктивних технологій», організований Інститутом Церкви і суспільства. Приводом для експертного зібрання став законопроєкт «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій», поданий на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України і покликаний законодавчо унормувати питання, пов’язані з застосуванням медичних технологій у подоланні безпліддя та «забезпечення реалізації права чоловіків і жінок в Україні на продовження роду»…

Богдана ОСТРОВСЬКА

Реформа державної політики у сфері репродуктивних технологій під час війни в Україні

В умовах десятирічної війни в Україні та високих ризиків для життя і здоров’я військовослужбовців та осіб, задіяних у захисті держави, питання збереження генофонду українського народу набуває стратегічного значення. Охорону репродуктивного здоров’я громадян та реформу сфери допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) під час війни слід розглядати як ключовий елемент повоєнного демографічного відновлення країни….

Іванна МАЦЕЛЮХ

Проблеми нормативно-правового регулювання допоміжних репродуктивних технологій в Україні: сучасні виклики та перспективи

Cьогодні в Україні допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) стрімко розвиваються: зростає кількість медичних закладів, які їх застосовують; все більше сімей звертаються за екстракорпоральним заплідненням, донорськими програмами або сурогатним материнством. Водночас правове регулювання цієї сфери залишається надзвичайно обмеженим….

Анатолій КАМІНСЬКИЙ

Етичні питання сучасної репродуктивної медицини у світлі християнського розуміння гідності людського життя

У сучасному світі, де життя часто розглядається через призму користі, ефективності або економічної доцільності, нагадування про внутрішню, а не інструментальну цінність людини є моральною необхідністю. Адже гідність не вимірюється успіхом, здоров’ям чи соціальним статусом – вона є невід’ємною від людини, бо походить від самого Творця.»…

протоієрей Петро ЛОПАТИНСЬКИЙ

Допоміжні репродуктивні технології: еклезіологічний та етичний погляд Православної Церкви (на матеріалі документу «За життя світу»)

Передумовою для актуалізації позиції Церкви щодо сучасних біоетичних викликів став Великий собор на Криті 2016 року. Світ змінився, і Церква зустрілася з питаннями, які не могли бути поставлені на соборах минулих епох. У червні 2017 року, на виконання доручення Вселенського Патріарха Варфоломія, спеціальна комісія провідних православних богословів розпочала працю над документом, який мав би надати орієнтири соціальної відповідальності перед викликами сучасності. Результатом цієї праці став документ «За життя світу», схвалений Священним Синодом Константинопольського Патріархату у січні 2020 року…

Олег ШЕКЕРА

Біоетика: сутність, принципи та значення в мирний і воєнний час

Божий закон, зокрема Декалог (Десять Заповідей), є фундаментом морального життя для багатьох вірян і може слугувати дороговказом у вирішенні біоетичних дилем. Біоетика ж як міждисциплінарна наука вивчає етичні аспекти досягнень у біології та медицині, спираючись на принципи автономії, «не нашкодь», благодіяння та справедливості…

Володимир МЕДВЕДЄВ

Біоетика і пихатість малих знань або чергове загострення технократичної мізантропії

Біоетика – відносно молода галузь знань. Незабаром виповниться сторіччя від, як вважають, першого друкованого вжитку терміна «біоетика» німецьким теологом і пастором Ф. Яром (1927). А на половині цього часового проміжку, у 1971 році, такий спосіб осмислення біотехнологічного прогресу набув сучасного вигляду завдяки праці американського біохіміка й онколога Поттера. За короткий час свого існування біоетика встигла визріти й навіть постарішати, перепробувавши різні світоглядні підмурки для формування власної візії. Спробуймо коротко оглянути суть і проблематику цього непересічного філософського напряму…

Гейл ВОЛОЩАК

Взаємодія науки і релігії: точки згоди та напруги з пастирської перспективи в біомедичних науках

Метою цієї роботи є розгляд питань взаємодії науки та релігії, включно зі сферами згоди та конфлікту для Православної Церкви. Погляди, висловлені в цьому есе, ґрунтуються на позиції практикуючого вченого та православного християнина зі Сполучених Штатів, а отже, відображають пастирські проблеми, які переважно відчуваються в США; однак дискусії з іншими в Західній Європі свідчать, що ці питання там не надто відрізняються…

протопресвітер Василій ТЕРМΌC

Психотерапія і православне богослів’я / Церква: чому діалог і співпраця мають сенс

Психотерапія – інклюзивний термін, який був винайдений, щоб охопити всі ті засоби психологічної допомоги, які діють через розмову. Її види варіюються від простих технічних модифікацій поведінки до тонких втручань у несвідоме, які призводять до змін у внутрішній організації особистості. Психотерапія є ефективною і цінною зброєю проти психічних розладів, іноді як окремий метод лікування, а іноді в поєднанні з медикаментозним лікуванням та/або соціальною підтримкою…

Олександр САГАН

Капелани в охороні здоров’я або служіння милосердя у незалежній Україні

Капеланський рух має давню історію та велике різноманіття форм. Протягом багатьох віків він показав свою затребуваність і ефективність не лише у військових формуваннях, але й у поліції, пенітенціарних та медичних установах, серед різних незабезпечених верств населення (сиріт, студентів, осіб з інвалідністю тощо). Тому закономірно, що з відродженням релігійних інституцій у незалежній Україні почав активно відроджуватися і капеланський рух – у всіх перелічених напрямах. І кожен із них заслуговує на детальний аналіз…

ВСЕЛЕНСЬКЕ І ПОМІСНЕ

Ірина ПРЕЛОВСЬКА

Патріарх Володимир Романюк: життя як подвиг в ім’я віри і Церкви (9 грудня 1925 – 14 липня 1995)

Романюк Василь Омелянович народився 9 грудня 1925 року у селі Хімчин, Косівського повіту, Станіславського воєводства. Юність Василя, як і всіх дітей його віку, припала на роки Другої світової війни. Він пережив німецьку окупацію Станіславщини та нову Радянську окупацію. Проте з ранніх літ відзначався прихильністю до проукраїнських позицій. Син Василя Тарас Романюк у мемуарах писав, що після прибуття радянських військ в місто у 1944 році його батько не приховував свого негативного ставлення до окупаційної влади Радянського союзу…

Назарій ІВАХІВ

Репресивна політика радянської влади проти Василя Романюка (1944–1981)

Романюк Василь Омелянович народився 9 грудня 1925 року у селі Хімчин, Косівського повіту, Станіславського воєводства. Юність Василя, як і всіх дітей його віку, припала на роки Другої світової війни. Він пережив німецьку окупацію Станіславщини та нову Радянську окупацію. Проте з ранніх літ відзначався прихильністю до проукраїнських позицій. Син Василя Тарас Романюк у мемуарах писав, що після прибуття радянських військ в місто у 1944 році його батько не приховував свого негативного ставлення до окупаційної влади Радянського союзу…

ДУХОВНІСТЬ І ПАСТИРСТВО

протоієрей Георгій ЧІЧАК

Пастирські перихорези на Полтавщині
(Другий досвід проведення виїзного ретриту-семінару для священників)

останньому слові перед ув’язненням і Голгофою Господь Ісус Христос молився за єдність поміж учеників: «Щоби були одне, як Ми» (Ін. 17: 11). Завжди «добре і любо», за словом царя Давида, коли брати живуть у спільності та злагоді (Пс. 132: 1). Це справді прекрасно. Однак, як показує життя, спільність є такою дорогою цінністю саме тому, що вона не є автоматичною даністю й не є базовим налаштуванням нашої природи «за замовчуванням». Її треба прагнути. Треба вибирати її щоразу, творити спільними зусиллями і доброю волею кожного...

РЕЛІГІЯ І СВІТ

Ендрю Марк ГЕНРІ

Sol invictus і витоки дати святкування Різдва Христового

Сонце – кожну секунду воно спалює 600 мільйонів тонн водню, омиваючи Землю енергією, яка робить можливим життя. І хоча приблизно за 5,4 мільярда років Сонце вичерпає останні запаси водню і, втративши значну частину своєї маси, перетвориться на маленький білий карлик, нинішнє Сонце виглядає справді непереможним. Тому римський бог сонця має вельми вдале ім’я: Непереможне Сонце – Незбориме Сонце – Sol Invictus....