У цьому номері читайте:
протоієрей Андрій ДУДЧЕНКО
головний редактор «ЦіС»
Богдана ДРОФЯК
відповідальний редактор «ЦіС»
До читача
Серед християн в Україні – представників різних конфесій та юрисдикцій – досі поширене уявлення про те, що Церква має бути поза політикою. При цьому під політикою зазвичай розуміють не справжнє політичне життя, а спотворене явище – боротьбу олігархічних кланів, передвиборче змагання політичних брендів. Часто забувається справжній зміст терміна «політика» як мистецтва управління державою та суспільством.
Ми переконані: українським християнам важливо усвідомити потребу власної присутності в політиці – не через створення особливої політичної партії, а через пророчий голос християнської спільноти. У цьому може допомогти досвід християнського осмислення взаємин між релігією і політикою в Західній Європі ХХ століття.
У першій половині ХХ століття Європа переживала бурхливі часи. Розпадалися імперії, встановлювалися диктаторські режими, сотні тисяч, а то й мільйони людей гинули у світових війнах. Попри все це, християнські Церкви продовжували існувати, діяти, усвідомлювати свою місію та формулювати відповіді на нові виклики часу.
Для Католицької Церкви таким викликом стала втрата політичного впливу на європейський континент, який Ватикан мав упродовж століть.
Відносно молоді протестантські Церкви – зокрема лютеранські й реформатські – опинилися перед необхідністю остаточного відокремлення від держави. Що ж до православ’я, то на території Західної Європи воно не відігравало помітної ролі, тоді як на європейському Сході цей період став часом найжорстокіших переслідувань для православних у СРСР та глибокої кризи практично всіх Православних Церков.
Автори статей цього числа пропонують осмислення різних аспектів взаємин християн із політикою: від аналізу ключових текстів Нового Завіту – через драматичну історію ХХ століття – до розгляду викликів сьогодення. Знайомство з цими роздумами буде корисним для формування цілісного християнського ставлення до політичного життя та суспільних процесів в Україні ХХІ століття.
Крім того, в цьому номері ми завершуємо публікацію раніше невідомих лекцій отця Олександра Шмемана про Шлюб, а також пропонуємо роздуми про Сповідь у викладі сучасного грецького богослова Аристотеля Папаніколау.
Сподіваємось отримати Ваші відгуки і пропозиції, які просимо надсилати за адресою: info@churchandsociety.org.ua.
Тема номера: ХРИСТИЯНСТВО, ПОЛІТИКА, ПРАВА ЛЮДИНИ
Підготував протоієрей Георгій КОВАЛЕНКО
ЗА МИР В УСЬОМУ СВІТІ…
Вибрані цитати з розділів «Церква у суспільній сфері» та «Православ’я і права людини» документу «За життя світу. На шляху до соціального етосу Православної Церкви».
Пропонуємо до уваги наших читачів обрані редакцією цитати з розділу «Церква у суспільній сфері» та «Православ’я і права людини» документу «За життя світу. На шляху до соціального етосу Православної Церкви», який підготувала група провідних православних богословів світу та затвердив Синод Константинопольського Патріархату у 2020 році на замовлення Патріарха Варфоломія. Документ вийшов одночасно 12 мовами, включно з українською. Виділення в тексті та вибірка цитат зроблені редакцією для акцентування уваги на тезах документа, які важливі для розкриття провідної теми поточного номеру журналу «Церква і суспільство».
З повним текстом документа можна ознайомитися на сайті Грецької православної архієпископії в Америці або на порталі «Релігійно-інформаційної служби України»…
архімандрит Кирило ГОВОРУН
«За життя світу» і православне політичне богослов’я
Це не випадковість, що соціальна доктрина Вселенського Патріархату має таку саму назву, що й впливова книга о. Олександра Шмемана. Зазначена доктрина ґрунтується на працях попередніх поколінь богословів, які, разом із Шмеманом, адвокатували православне «аджорнаменто» (aggiornamento). «Заради життя світу» (ЗЖС) є викладом такого «аджорнаменто». Цей документ також підсумовує православне політичне та публічне богослов’я впродовж довгого двадцятого століття…
протоієрей Петро ЛОПАТИНСЬКИЙ
Православне політичне богослов’я: де Церква і держава перетинаються?
Останніми роками в інформаційному середовищі все частіше зустрічається незвичне для нашого вуха формулювання – «політичне богослов’я». Зокрема, у видавництві «Дух і Літера» у 2021 році з’явилася книга православного богослова Аристотеля Папаніколау «Містичне як політичне. Демократія і не-радикальна ортодоксія». Перше враження від самої назви викликало обурення – здавалося, поєднати ці, на перший погляд, абсолютно різні речі неможливо. Я довго відкладав читання цієї книги. Лише тоді, коли політика вже не просто стукає, а ледь не залітає у твій будинок, трансформуючись із гасел та ідеологій у конкретні фізичні бойові безпілотники та ракети, розумієш: політичного в житті стає значно більше, ніж містичного. І саме тому виникає потреба спробувати розібратися, як ці два явища співвідносяться…
Вячеслав ГОРШКОВ
Богослів’я нації
З 2014 року Україна переживає виснажливу та безпрецедентну фазу боротьби за власну незалежність. Нам знов, як і століття тому, доводиться переконувати світ у нашому праві на власну суб’єктність та суверенітет. Те, що ми самі усвідомлюємо стосовно нашого спільного буття, є аксіомою для нас, але для решти світу – це радше теорема, яка потребує переконливого доказу…
протоієрей Ярослав РОМАНЧУК
«Віддайте кесарю кесареве, а Богові – Боже»: як розуміти ці слова Христа сьогодні?
Слова Ісуса Христа «Віддайте кесарю кесареве, а Богові Боже» (Мф. 22: 21; Мк. 12: 17; Лк. 20: 25) прозвучали у відповідь на провокаційне запитання фарисеїв й іродіан: чи потрібно платити податки римському імператору? Христос, уникаючи пастки, акцентував важливий духовний принцип: існують земні обов’язки, які слід виконувати, але є й те, що належить тільки Богові. Як же правильно розуміти ці слова сьогодні? Насамперед варто пам’ятати, що ситуація, в якій Христос промовив їх, була політично напруженою. Ізраїль перебував під владою Риму, і серед юдеїв точилися суперечки щодо ставлення до імператорської влади. Фарисеї виступали проти римлян, а іродіани їх підтримували. Якби Спаситель відповів, що податок платити не потрібно, Його могли б звинуватити в закликах до повстання. Якщо ж Він визнав би римську владу абсолютною, це викликало б обурення серед єврейського народу. Однак, відповідь Христа вказує на подвійність обов’язку: перед державою (кесарем) і перед Богом…
Дмитро ЦОЛІН
Послух владі в Посланні до римлян
Не лише буремні події останніх років в Україні й карколомні зміни світового політичного устрою останніх місяців змушують нас знову повертатися до непростої теми ставлення християнина до світської влади. Це питання постає впродовж усієї історії Церкви. Щоразу, коли нетривалий, відносний політичний спокій порушувався свавільними й беззаконними діями імператорів, королів, князів чи навіть демократичних інституцій, оминути проблему послуху владі або мовчазної згоди з нею було неможливо. Жити мирним життям «поза політикою» всередині політичної системи вдавалося лише епізодично, час від часу. Здебільшого вирішення дилеми послуху Богові й лояльності до світської влади було – і залишається – одним із найскладніших моральних викликів християнства…
митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір БУБНЮК
Про політику, чесноти і християнство
Перед тим як викласти роздуми про деякі аспекти сучасного політичного устрою і суспільної ролі політиків, хочу окреслити межі і прояснити поняття. У роздумах здебільшого торкатимуся аспектів політичного життя таких спільнот як місто і громада, а не країна чи держава. А коли вестиму мову про політиків, то здебільшого це стосуватиметься і звичайних громадян…
Анатолій ДЕНИСЕНКО
Відповідальна дія християнина у повнолітньому світі
Канадський дослідник Єнс Зіммерман (Jens Zimmermann) в своїй книзі «Християнський гуманізм Дітріха Бонгьоффера» в розділі «Жити вільно перед Богом. Християнська гуманістична етика чи «реалістична відповідальна дія»» ставить такі питання: як виглядає участь у новому людстві, встановленому Христом? Як християнам жити по-справжньому (live truly) людським життям у світі, об’єднаному примиренням із Богом, і в той же час у світі, який є надзвичайно складним і повним незрозумілих речей та проблем? Як поєднується існування в церковній та громадській сферах церковне життя та громадянська відповідальність?2 І, найголовніше, як має чинити християнський гуманіст (той, кого Бог перетворює в Свій божественний образ), або той, хто розуміє реальність і живе (цим) життям? Відповіді на ці, й не тільки, запитання Бонгьоффер дав у своїй книзі, яка сьогодні носить назву «Етика» (Ethik)…
архімандрит Серафим ПАНКРАТОВ
Жива вода у дірявих посудинах
Християнство із самого початку несло в собі силу, яка змінювала світ – видимий і невидимий. Звістка про Отцівство Бога, про Його невимовну любов до людей, яка явилася у втіленні та жертві Його предвічного Сина, про перемогу Воскреслого над смертю потрясла основи давнього світу. Пали ідоли, народжувалася нова цивілізація. Покликання людей до богосинівства й братерства піднесло цінність окремої особистості, породило системне піклування про знедолених. Сповнилися слова Сина Божого: «Я прийшов, щоб запалити вогонь на землі. І як же Я прагну, щоб він мерщій розгорівся!» (Лк. 12: 49). Але те, що християнство стало могутньою силою, яка змінювала людину й суспільство, було зумовлене не лише цим небесним вогнем, а й тим, що ранні християни, на відміну від сучасних, не розводили цього вогню в солом’яних печах і не носили живу воду в дірявих посудинах. Їхнє життя та взаємини кардинально відрізнялися від життя язичників…
Сергій ШУМИЛО
РПЦ та КДБ: історія «блудного співжиття»:
до питання про залучення Московського патріархату до співпраці з комуністичними спецслужбами й нищення церковної опозиції в СРСР
Чи може дерево добре приносити плоди погані, і дерево погане приносити плоди добрі? (Мф. 7: 18). Відсиланням до цих слів з Євангелія від Матфея хотілося б розпочати дискусію про сучасний стан РПЦ МП.
Поширена думка, що нинішні проблеми в Російській Православній Церкві Московського патріархату пов’язані виключно з особистістю її патріарха – Кіріла (Гундяєва). І нібито, щойно його не стане, все в Московському патріархаті може змінитися на краще.
Але чи справді це так? Чи можна звести проблеми цілої церковної системи лише до однієї людини?..
ЖИТТЄВІ ШЛЯХИ ЛЮДИНИ
протопресвітер Олександр ШМЕМАН
Шлюб. Лекція 4. Хрест
У цьому номері завершуємо публікацію перекладу раніше невідомих лекцій о. Олександра Шмемана про шлюб, виголошених 1980 року на літургічно-пастирському літньому інституті у Свято-Володимирській семінарії (США). Початок – у №5(7), 2024.
Останнє питання, на яке ми спробуємо відповісти сьогодні: що є головним інструментом, який перетворює шлюб на те, чим Бог споконвіку хотів його бачити? Що робить бачення – дійсністю, дар – прийняттям, а шлюб – таїнством Царства Божого? Цим інструментом є хрест – хрест Христа, даний нам як наш хрест; Христова перемога, дарована нам як наша перемога; Христова сила, дана нам як наша сила…
ПСИХОЛОГІЯ ДУХОВНОСТІ
Арістотель ПАПАНІКОЛАУ
Щирість з Богом: сповідь і бажання
Православна християнська практика Сповіді знаходиться під загрозою стати непотрібною та бути відірваною від своєї основної мети. Сьогодні чимало православних мирян не вважають Сповідь необхідною для духовного життя. Їм важко усвідомити, що для отримання прощення гріхів потрібно визнавати їх перед християнською спільнотою або перед священником. Нерідко існує сумнів у тому, що гріхи можуть бути прощені лише за умови щирого покаяння, здійсненого прилюдно у церковній громаді чи особисто перед священнослужителем...
протоієрей Андрій ДУДЧЕНКО
головний редактор «ЦіС»
Богдана ДРОФЯК
відповідальний редактор «ЦіС»
До читача
Серед християн в Україні – представників різних конфесій та юрисдикцій – досі поширене уявлення про те, що Церква має бути поза політикою. При цьому під політикою зазвичай розуміють не справжнє політичне життя, а спотворене явище – боротьбу олігархічних кланів, передвиборче змагання політичних брендів. Часто забувається справжній зміст терміна «політика» як мистецтва управління державою та суспільством.
Ми переконані: українським християнам важливо усвідомити потребу власної присутності в політиці – не через створення особливої політичної партії, а через пророчий голос християнської спільноти. У цьому може допомогти досвід християнського осмислення взаємин між релігією і політикою в Західній Європі ХХ століття.
У першій половині ХХ століття Європа переживала бурхливі часи. Розпадалися імперії, встановлювалися диктаторські режими, сотні тисяч, а то й мільйони людей гинули у світових війнах. Попри все це, християнські Церкви продовжували існувати, діяти, усвідомлювати свою місію та формулювати відповіді на нові виклики часу.
Для Католицької Церкви таким викликом стала втрата політичного впливу на європейський континент, який Ватикан мав упродовж століть.
Відносно молоді протестантські Церкви – зокрема лютеранські й реформатські – опинилися перед необхідністю остаточного відокремлення від держави. Що ж до православ’я, то на території Західної Європи воно не відігравало помітної ролі, тоді як на європейському Сході цей період став часом найжорстокіших переслідувань для православних у СРСР та глибокої кризи практично всіх Православних Церков.
Автори статей цього числа пропонують осмислення різних аспектів взаємин християн із політикою: від аналізу ключових текстів Нового Завіту – через драматичну історію ХХ століття – до розгляду викликів сьогодення. Знайомство з цими роздумами буде корисним для формування цілісного християнського ставлення до політичного життя та суспільних процесів в Україні ХХІ століття.
Крім того, в цьому номері ми завершуємо публікацію раніше невідомих лекцій отця Олександра Шмемана про Шлюб, а також пропонуємо роздуми про Сповідь у викладі сучасного грецького богослова Аристотеля Папаніколау.
Сподіваємось отримати Ваші відгуки і пропозиції, які просимо надсилати за адресою: info@churchandsociety.org.ua.
Тема номера: ХРИСТИЯНСТВО, ПОЛІТИКА, ПРАВА ЛЮДИНИ
Підготував протоієрей Георгій КОВАЛЕНКО
ЗА МИР В УСЬОМУ СВІТІ…
Вибрані цитати з розділів «Церква у суспільній сфері» та «Православ’я і права людини» документу «За життя світу. На шляху до соціального етосу Православної Церкви».
Пропонуємо до уваги наших читачів обрані редакцією цитати з розділу «Церква у суспільній сфері» та «Православ’я і права людини» документу «За життя світу. На шляху до соціального етосу Православної Церкви», який підготувала група провідних православних богословів світу та затвердив Синод Константинопольського Патріархату у 2020 році на замовлення Патріарха Варфоломія. Документ вийшов одночасно 12 мовами, включно з українською. Виділення в тексті та вибірка цитат зроблені редакцією для акцентування уваги на тезах документа, які важливі для розкриття провідної теми поточного номеру журналу «Церква і суспільство».
З повним текстом документа можна ознайомитися на сайті Грецької православної архієпископії в Америці або на порталі «Релігійно-інформаційної служби України»…
архімандрит Кирило ГОВОРУН
«За життя світу» і православне політичне богослов’я
Це не випадковість, що соціальна доктрина Вселенського Патріархату має таку саму назву, що й впливова книга о. Олександра Шмемана. Зазначена доктрина ґрунтується на працях попередніх поколінь богословів, які, разом із Шмеманом, адвокатували православне «аджорнаменто» (aggiornamento). «Заради життя світу» (ЗЖС) є викладом такого «аджорнаменто». Цей документ також підсумовує православне політичне та публічне богослов’я впродовж довгого двадцятого століття…
протоієрей Петро ЛОПАТИНСЬКИЙ
Православне політичне богослов’я: де Церква і держава перетинаються?
Останніми роками в інформаційному середовищі все частіше зустрічається незвичне для нашого вуха формулювання – «політичне богослов’я». Зокрема, у видавництві «Дух і Літера» у 2021 році з’явилася книга православного богослова Аристотеля Папаніколау «Містичне як політичне. Демократія і не-радикальна ортодоксія». Перше враження від самої назви викликало обурення – здавалося, поєднати ці, на перший погляд, абсолютно різні речі неможливо. Я довго відкладав читання цієї книги. Лише тоді, коли політика вже не просто стукає, а ледь не залітає у твій будинок, трансформуючись із гасел та ідеологій у конкретні фізичні бойові безпілотники та ракети, розумієш: політичного в житті стає значно більше, ніж містичного. І саме тому виникає потреба спробувати розібратися, як ці два явища співвідносяться…
Вячеслав ГОРШКОВ
Богослів’я нації
З 2014 року Україна переживає виснажливу та безпрецедентну фазу боротьби за власну незалежність. Нам знов, як і століття тому, доводиться переконувати світ у нашому праві на власну суб’єктність та суверенітет. Те, що ми самі усвідомлюємо стосовно нашого спільного буття, є аксіомою для нас, але для решти світу – це радше теорема, яка потребує переконливого доказу…
протоієрей Ярослав РОМАНЧУК
«Віддайте кесарю кесареве, а Богові – Боже»: як розуміти ці слова Христа сьогодні?
Слова Ісуса Христа «Віддайте кесарю кесареве, а Богові Боже» (Мф. 22: 21; Мк. 12: 17; Лк. 20: 25) прозвучали у відповідь на провокаційне запитання фарисеїв й іродіан: чи потрібно платити податки римському імператору? Христос, уникаючи пастки, акцентував важливий духовний принцип: існують земні обов’язки, які слід виконувати, але є й те, що належить тільки Богові. Як же правильно розуміти ці слова сьогодні? Насамперед варто пам’ятати, що ситуація, в якій Христос промовив їх, була політично напруженою. Ізраїль перебував під владою Риму, і серед юдеїв точилися суперечки щодо ставлення до імператорської влади. Фарисеї виступали проти римлян, а іродіани їх підтримували. Якби Спаситель відповів, що податок платити не потрібно, Його могли б звинуватити в закликах до повстання. Якщо ж Він визнав би римську владу абсолютною, це викликало б обурення серед єврейського народу. Однак, відповідь Христа вказує на подвійність обов’язку: перед державою (кесарем) і перед Богом…
Дмитро ЦОЛІН
Послух владі в Посланні до римлян
Не лише буремні події останніх років в Україні й карколомні зміни світового політичного устрою останніх місяців змушують нас знову повертатися до непростої теми ставлення християнина до світської влади. Це питання постає впродовж усієї історії Церкви. Щоразу, коли нетривалий, відносний політичний спокій порушувався свавільними й беззаконними діями імператорів, королів, князів чи навіть демократичних інституцій, оминути проблему послуху владі або мовчазної згоди з нею було неможливо. Жити мирним життям «поза політикою» всередині політичної системи вдавалося лише епізодично, час від часу. Здебільшого вирішення дилеми послуху Богові й лояльності до світської влади було – і залишається – одним із найскладніших моральних викликів християнства…
митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір БУБНЮК
Про політику, чесноти і християнство
Перед тим як викласти роздуми про деякі аспекти сучасного політичного устрою і суспільної ролі політиків, хочу окреслити межі і прояснити поняття. У роздумах здебільшого торкатимуся аспектів політичного життя таких спільнот як місто і громада, а не країна чи держава. А коли вестиму мову про політиків, то здебільшого це стосуватиметься і звичайних громадян…
Анатолій ДЕНИСЕНКО
Відповідальна дія християнина у повнолітньому світі
Канадський дослідник Єнс Зіммерман (Jens Zimmermann) в своїй книзі «Християнський гуманізм Дітріха Бонгьоффера» в розділі «Жити вільно перед Богом. Християнська гуманістична етика чи «реалістична відповідальна дія»» ставить такі питання: як виглядає участь у новому людстві, встановленому Христом? Як християнам жити по-справжньому (live truly) людським життям у світі, об’єднаному примиренням із Богом, і в той же час у світі, який є надзвичайно складним і повним незрозумілих речей та проблем? Як поєднується існування в церковній та громадській сферах церковне життя та громадянська відповідальність?2 І, найголовніше, як має чинити християнський гуманіст (той, кого Бог перетворює в Свій божественний образ), або той, хто розуміє реальність і живе (цим) життям? Відповіді на ці, й не тільки, запитання Бонгьоффер дав у своїй книзі, яка сьогодні носить назву «Етика» (Ethik)…
архімандрит Серафим ПАНКРАТОВ
Жива вода у дірявих посудинах
Християнство із самого початку несло в собі силу, яка змінювала світ – видимий і невидимий. Звістка про Отцівство Бога, про Його невимовну любов до людей, яка явилася у втіленні та жертві Його предвічного Сина, про перемогу Воскреслого над смертю потрясла основи давнього світу. Пали ідоли, народжувалася нова цивілізація. Покликання людей до богосинівства й братерства піднесло цінність окремої особистості, породило системне піклування про знедолених. Сповнилися слова Сина Божого: «Я прийшов, щоб запалити вогонь на землі. І як же Я прагну, щоб він мерщій розгорівся!» (Лк. 12: 49). Але те, що християнство стало могутньою силою, яка змінювала людину й суспільство, було зумовлене не лише цим небесним вогнем, а й тим, що ранні християни, на відміну від сучасних, не розводили цього вогню в солом’яних печах і не носили живу воду в дірявих посудинах. Їхнє життя та взаємини кардинально відрізнялися від життя язичників…
Сергій ШУМИЛО
РПЦ та КДБ: історія «блудного співжиття»:
до питання про залучення Московського патріархату до співпраці з комуністичними спецслужбами й нищення церковної опозиції в СРСР
Чи може дерево добре приносити плоди погані, і дерево погане приносити плоди добрі? (Мф. 7: 18). Відсиланням до цих слів з Євангелія від Матфея хотілося б розпочати дискусію про сучасний стан РПЦ МП.
Поширена думка, що нинішні проблеми в Російській Православній Церкві Московського патріархату пов’язані виключно з особистістю її патріарха – Кіріла (Гундяєва). І нібито, щойно його не стане, все в Московському патріархаті може змінитися на краще.
Але чи справді це так? Чи можна звести проблеми цілої церковної системи лише до однієї людини?..
ЖИТТЄВІ ШЛЯХИ ЛЮДИНИ
протопресвітер Олександр ШМЕМАН
Шлюб. Лекція 4. Хрест
У цьому номері завершуємо публікацію перекладу раніше невідомих лекцій о. Олександра Шмемана про шлюб, виголошених 1980 року на літургічно-пастирському літньому інституті у Свято-Володимирській семінарії (США). Початок – у №5(7), 2024.
Останнє питання, на яке ми спробуємо відповісти сьогодні: що є головним інструментом, який перетворює шлюб на те, чим Бог споконвіку хотів його бачити? Що робить бачення – дійсністю, дар – прийняттям, а шлюб – таїнством Царства Божого? Цим інструментом є хрест – хрест Христа, даний нам як наш хрест; Христова перемога, дарована нам як наша перемога; Христова сила, дана нам як наша сила…
ПСИХОЛОГІЯ ДУХОВНОСТІ
Арістотель ПАПАНІКОЛАУ
Щирість з Богом: сповідь і бажання
Православна християнська практика Сповіді знаходиться під загрозою стати непотрібною та бути відірваною від своєї основної мети. Сьогодні чимало православних мирян не вважають Сповідь необхідною для духовного життя. Їм важко усвідомити, що для отримання прощення гріхів потрібно визнавати їх перед християнською спільнотою або перед священником. Нерідко існує сумнів у тому, що гріхи можуть бути прощені лише за умови щирого покаяння, здійсненого прилюдно у церковній громаді чи особисто перед священнослужителем...