Інститут релігійної свободи
Контекст подій 2014 – 2021 років
З перших місяців російського вторгнення в Україну, яке розпочалося у лютому 2014 року, релігійні громади різних конфесій вповні відчули жорстокість і безжалісність російської репресивної політики на окупованих територіях. Російські війська та підтримувані Росією сепаратисти цілеспрямовано переслідували релігійних діячів і окремих вірян більшості конфесій, за виключенням УПЦ, афілійованої з Московським Патріархатом. Представників релігійних меншин свавільно арештовували, погрожували, били, незаконно ув’язнювали, піддавали тортурам, а деяких з них – цілеспрямовано вбивали.
Одним із інструментів для репресій проти українських релігійних громад стало російське законодавство, яке було повністю скопійоване. Вірні зіштовхнулися з вимогами окупаційної влади щодо обов’язкової перереєстрації, прийняття російського громадянства, подання списків членів релігійних громад тощо.
Однак навіть виконання всіх цих вимог не гарантувало перереєстрацію за російським законодавством. Адже справжньою метою окупаційної влади було спонукання релігійних громад та їхніх лідерів до колабораційної діяльності та підтримки російського режиму. Нелояльні релігійні діячі та конфесії зазнавали переслідувань через свавільні звинувачення в шпигунстві на користь українських чи західних спецслужб, сектантстві, екстремізмі або незаконній місіонерській діяльності.
Від російських репресій особливо страждали громади євангельських протестантських Церков (баптистів, п’ятдесятників, адвентистів тощо), а також Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви. Крім цього, окупаційна влада проголосила “ворогами народу” та “екстремістами” вірних Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів (мормонів) та Свідків Єгови. Цілеспрямованих репресій зазнали також релігійні громади на українському півострові Крим, окупованому Росією з 2014 року. Зокрема, чимало представників мусульманських спільнот із числа проукраїнськи налаштованих кримських татар, а також Свідків Єгови, було засуджено на довготривалі тюремні терміни через надумані звинувачення в екстремізмі.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну
Раніше Кремль намагався приховати від міжнародної спільноти своє безпосереднє військове втручання в події на Донбасі. Однак 24 лютого 2022 р. стало очевидним прагнення президента В. Путіна підкорити Україну та знищити українську державність, національну самобутність, культуру, історію, мову, релігійний плюралізм. Прикриваючись гаслами захисту російської мови, «денацифікації» та «десатанізації» України, фактично Росія впроваджувала ідеологію «русского міра». В інтерпретації російських пропагандистів вона означала фізичне знищення (геноцид) українського народу як нації та будь-яких згадок про його культурну спадщину, повалення українського уряду та зникнення української держави. Саме заради цих імперських амбіцій Путіна російські солдати продовжують гинути на українській землі.
Впродовж 20-ти місяців повномасштабного вторгнення російські війська повністю знищили або пошкодили щонайменше 660 релігійних об’єктів в Україні. Найбільша частина з них постраждали внаслідок російських обстрілів ракетами, дронами-камікадзе та артилерією, зокрема через цілеспрямовані обстріли цивільних об’єктів. Крім цього, деякі релігійні споруди російські військові навмисно розграбували, закрили або перепрофілювали в адміністративні будівлі окупаційної влади.
Також Інститут релігійної свободи задокументував непоодинокі факти захоплення релігійних споруд російськими військовими, які використовували їх як військові бази або як прикриття своїх вогневих позицій. Така тактика російської армії зумовила збільшення масштабів руйнування релігійних об’єктів в Україні.
Найбільше церков, молитовних будинків, синагог і мечетей зруйновано в Донецькій області (щонайменше 153), Херсонській області (щонайменше 89) та Луганській області (щонайменше 84). Величезних руйнувань зазнала Київщина (73) з того часу, як російські війська намагалися захопити столицю України в лютому-березні 2022 року. Через бойові дії, що тривають й досі, дедалі збільшується кількість зруйнованих споруд на Харківщині (щонайменше 62), Запоріжжі (щонайменше 64) та Миколаївщині (щонайменше 41).
Протягом 2023 р. суттєво збільшилися масштаби руйнувань релігійних споруд у південних областях України. Ряд храмів було затоплено внаслідок підриву російськими військами греблі Каховської ГЕС 6 2 червня 2023 року, що є окремим воєнним злочином та потенційно актом екоциду. Крім цього, Росія продовжує обстрілювати ракетами та дронами-камікадзе цивільну інфраструктуру в майже всіх регіонах України, від чого страждають релігійні споруди навіть у віддалених західних областях країни.
За конфесійною ознакою найбільше від російської агресії постраждало православних храмів – загалом щонайменше 246. З них щонайменше 187 церков Української Православної Церкви (афілійованої з Московським патріархатом). Також було зруйновано 59 храмів Православної Церкви України.
Великий масштаб руйнувань серед молитовних будинків євангельських церков – загалом щонайменше 206. З них найбільше постраждали церкви християн віри євангельської – 94, молитовні будинки євангельських християн-баптистів – 60, а також споруди Церкви адвентистів сьомого дня – 27.
Значною мірою постраждали Зали Царства Свідків Єгови – загалом 141 релігійна споруда, серед яких 10 – повністю зруйновано, 21 – сильно пошкоджено, 78 – зазнали незначних ушкоджень. При цьому серед них 32 релігійні споруди захоплені російськими військовими чи окупаційною владою.
* Протягом 2023 р. Інститут релігійної свободи здійснив дослідження впливу російської агресії на релігійні громади України в рамках проєкту «Розбудова миру та моніторинг конфліктів в охопленій війною Україні» за підтримки нідерландської миробудівничої організації ПАКС.