Перейти до вмісту

    Світський погляд на богослов’я та ідеологію «русского міра»

    Повернутися до змісту

    Ігор КРАСОВСЬКИЙ

    журналіст, перекладач


    Пересічні громадяни доволі часто вважають богословські та релігієзнавчі конференції чимось незрозумілим. Дивуватись чи обурюватись у цьому випадку зовсім не варто, оскільки теми, які обговорюються на таких заходах не часто зрозумілі для широкого загалу, бо концентруються на аналізі наукових робіт, у яких дійсно йдеться про доволі специфічну проблематику, яка стосується Святого Письма, або історичних аспектів розвитку богословської думки. Саме тому такі зустрічі проходять досить ізольовано у тісному колі однодумців. 

    Варто зауважити, що так відбувається не завжди. Богослов’я та релігієзнавство є унікальними дисциплінами, які заглиб­люються не лише в історичні нюанси, але й нерозривно пов’язані із сучасністю. Експертні оцінки у царині згаданих вище галузей періодично слугують підґрунтям для ухвалення, не побоюсь цього слова, доленосних рішень на державному рівні.

    Сьогодні ми спробуємо разом із читачами зазирнути за лаштунки одного з таких заходів та дамо змогу нашим читачам переконатись у тому, що богослов’я та релігієзнавство є не лише цікавими, але й напрочуд актуальними дисциплінами, які варті їх уваги.

    25 квітня 2024 року у стінах Київської православної богословської академії проведено круглий стіл «Богословські аспекти доктрини/ідеології «русского міра». Захід викликав справжній ажіотаж у науковому та релігійному середовищі, тому кількість бажаючих взяти у ньому участь та долучитись у якості доповідачів вдвічі перевершила очікування організаторів.

    Символічно, що про актуальність теми нагадав сигнал повітряної тривоги, який пролунав на самому початку круглого столу, але не деморалізував, а навпаки додав завзяття учасникам заходу. Читачам дуже важко передати ту атмосферу, яка панувала у залі засідань Вченої ради КПБА, коли в унісон із сигналом повіт­ряної тривоги лунала молитва. У мене особисто склалось враження, що у цей момент кожна часточка повітря стала заряджена невидимою силою, яка проникала вглиб самого серця. 

    Саму ж конференцію було розпочато з вітального слова ректора КПБА протоієрея Олександра Трофимлюка, який передав учасникам благословіння Предстоятеля Православної церкви України Митрополита Епіфанія та підкреслив, що та ідеологія, якою наразі керується російська православна церква, не дозволяє називати священників РПЦ православними братами.

    У подальшому слово було надане митрополиту Білоцерківському Євстратію Зорі, який влучно підкреслив, що Росія – це країна з непередбачуваним минулим. А й справді, у світі не існує жодної держави, яка настільки часто та настільки абсурдно переписує власну історію. Владика Євстратій підкреслив, що через постійні спроби виправдати загарбницьку політику Росії, патріарх Кіріл Гундяєв фактично дозволив собі вносити зміни до традиційних богослужбових текс­тів та порушувати основи Євангелія, за що має бути засуджений та позбавлений сану.

    Директор Міжнародного інституту афонської спадщини, запрошений науковий дослідник кафедри історії, релігії та теології Ексетерського університету (Велика Британія) Сергій Шумило наголосив на важливій місії, яка стоїть перед українськими теологами і полягає у необхідності сформувати теоретичну базу ідеології «русского міра», яка у майбутньому слугуватиме основою для проведення досліджень у країнах Західної Європи.

    За словами Сергія Шумила, надзвичайно важливими є результати XXV засідання Всеросійського народного собору, які були відображені у публікації відповідного Наказу, який є першим офіційним підтвердженням використання фашистської ідеології «русского міра» Російською Православною Церквою. Додатково було наголошено на ознаках єресі, які дуже яскраво відстежуються у діяльності РПЦ.

    Колега Сергія Шумила, доктор богослов’я Дарина Морозова, яка також підключилась до засідання з Великої Британії, наголосила на тому, що «русскій мір» є повноцінною квазірелігійною системою, а патріарх Кіріл заслуговує на позбавлення сану, оскільки замість згадок про Бога та церкву, типовими стали езотеричні міфологеми типу «святая русь».

    У подальшому було здійснено більш ґрунтовний аналіз Наказу ВРНС. Протоієрей, доктор біблійного богослов’я Юрій Щурко виділив спільні риси між згаданим документом та статтею російського політтехнолога Тимофія Сєргєйцева «Что Россия должна сделать с Украиной», які фактично є кальками за виключенням поняття «священна війна», яке фігурує у тексті Наказу ВРНС. Згадане свідчить лише про те, що «московити йдуть дорогою прокляття та війни» і не мають жодного права посилатись на Слово Боже.

    Ймовірно через ту напругу, яка виникла у приміщенні під час доволі жвавої дискусії, «русскій мір» черговий раз вирішив нагадати про себе і засідання круглого столу було перерване сигналом повітряної тривоги. Після завершення тривоги присутні змогли почути виступ професора Юрія Чорноморця, який виключно із використанням фактів і мови науки провів паралелі між ідеологією «русского міра» та фашизмом й довів присутнім ідентичність у системі цінностей обох ідеологій.

    Справжнім скарбом круглого столу був виступ інокині Васси Ларіної, яка приєдналась до обговорення з Австрії і влучно вказала на факти маніпуляції Святим Писанням та глибоку інтеграцію державних інтересів у життя церкви у Росії. Інокиня Васса підкреслила, що у РПЦ замінили Триєдиного Бога на Триєдиний народ, шлях Христа замінено на шлях агресії та священної війни і саме агресія, а не церковні таїнст­ва наразі є у країні об’єднавчими, тому поняття єресь та «русскій мір» фактично є тотожними.

    Приємно було пересвідчитись у тому, що українська наукова спільнота є не єдиною, яка усвідомлює важливість викриття справжньої суті «русского міра». Так, під час виступу доктора Костадіна Нушева (Болгарія), болгарський колега охарактеризував ідеологію «русского міра» як псевдорелігійну, оскільки у ній та заявах структур, які нею керуються, немає згадки про віру у Бога, немає згадки про російське православ’я, а є лише про боротьбу з глобалізмом та колективним заходом.

    Шановні представники вітчнизняного релігієзнавства Олександр Саган, Людмила Филипович та Георгій Коваленко зійшлись на тому, що для ідеології «русского міра» не притаманне поняття свободи совісті, оскільки ідеологія базується лише на неухильній покорі та є концентрованою сумішшю єресі та нацизму, що не можна залишати без уваги. Так, Олександр Саган висловив сподівання, що результати круглого столу стануть початком якісної реакції церкви на події у російському православ’ї.

    Надзвичайно важливими були доповіді поважних гостей конференції Володимира Волковського, професорки Алли Бойко, Дениса Таргонського, протоієрея Миколи Щербаня, професора Геннадія Христокіна, кандидатки філософських наук Оксани Горкуші та ієрея Олексія Денисова. Переважно доповіді були зосереджені на способах пропаганди ідей «русского міра» та роботі РПЦ над створенням сприятливих умов для запровадження системи єдиномисля серед вірян, що гарантуватиме безапеляційну покірність.

    У ході зустрічі також пролунала пропозиція від Юрія Чорноморця щодо необхідності прийняття законопроекту про ідеологію «русского міра» з метою заборони його проявів як у світській, так і релігійній площинах, оскільки «русскій мір» є не лише єрессю, але і небезпечною для усього світу геноцидальною ідеологією.

    Засідання було завершене промовою ректора КПБА протоієрея Олександра Трофимлюка, який повідомив про доручення сформувати за результатами круглого столу резолюції, що буде обговорена на Архієрейському соборі Православної Церкви України.

    У стінах зали засідань Вченої ради КПБА знову пролунала молитва. Пролунала хвалебна пісня Богородиці «Достойно є». Злива, яка звалилась на столицю, поступово припинилась, і з-під пошматованих ворожими ракетами важких хмар нарешті визирнули сонячні промені, але справжнім подарунком стала не можливість дістатись додому під сонцем, а той багаж цінних знань, часточкою якого щедро поділились доповідачі із присутніми на конференції. Справжнім подарунком стало відчуття того, що у цей день вдалось бути частиною величної справи, яка покликана боротися зі злом заради миру та у славу Господню.