Зміст шостого номеру "ЦіС" - Інститут Церкви і суспільства

У цьому номері читайте:

протоієрей Андрій Дудченко
доктор філософії з богослов’я,
головний редактор «ЦіС»

До читача

Цей номер часопису «Церква і суспільство» знову пропонує роздуми в контексті війни – не тільки теперішньої, що почалася у 2014 р., а того протистояння з боку нашого північного сусіда, яке триває століттями. Доктрина «русского міра», яку агресивно проповідують представники Російської Церкви, дає ідеологічні засади для збройної агресії проти України. Без цієї ідеологічної підтримки сенс у цій війні просто відсутній.

Інститут Церкви і суспільства разом із Київською православною богословською академією провели навесні цього року круглий стіл, присвячений обговоренню різних богословських аспектів ідеології «русского міра». Частину найбільш яскравих виступів з цієї події, на яку зібралися доповідачі з різних країн, в журнальному варіанті пропонуємо в цьому номері.

Особливо варто відзначити дискусію щодо питання, чи можна вважати «русскій мір» єрессю. Низку матеріалів на цю тему цього року опублікував сайт Public Orthodoxy. Ми ж пропонуємо в журналі тези Васси Ларіної (Австрія) та Павла Гаврилюка (США).

Крім того, тут ви знайдете тексти, які доповнюють матеріали круглого столу. В інтерв’ю з Геннадієм Друзенком, фахівцем із конституційного права та засновником Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. М. Пирогова, ми обговорюємо ширший контекст теми номера, а саме – відносини Церкви з політикою і громадянським суспільством. Проф. Ірина Преловська пропонує історичний погляд на шанування Російською Церквою особи Олександра Невського, ім’я якого наша помісна Церква нещодавно викреслила зі свого календаря. Юрій Вестель пропонує дослідження ідеї «катехону», який «утримує» прихід антихриста та під яким адепти доктрини «русского міра» розуміють місію Росії у цій війні. Отець Андрій Шиманович розмірковує над декомунізацією у вимірах державному, церковному та особистісному.

У рубриці «Вселенське і помісне» ми ставимо за мету ознайомити українського читача зі світовим православ’ям та кращими зразками сучасного богослов’я. У цьому номері публікуємо переклад статті нещодавно спочилого митрополита Пергамського Іоана Зізіуласа про символізм і реальність у Божественній літургії.

Як завжди, раді вашим відгукам, пропозиціям та коментарям, надсилати які можна на пошту редакції: info@churchandsociety.org.ua.

Тема номера: ВІЙНА СВІТІВ: «РУССКІЙ МІР» ПРОТИ ХРИСТИЯНСТВА

Геннадій ДРУЗЕНКО: «Церква не може бути поза політикою»

Бесіда вийшла дещо строкатою, як життя під час війни. Широкому загалу Геннадій Друзенко, найімовірніше, відомий як керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю – найбільшого неурядового проєкту із залучення цивільних медиків-добровольців до надання допомоги на фронті. Утім наш співрозмовник – особистість багатогранна: випускник богословського коледжу, який на початку 1990-х був референтом Патріарха Володимира Романюка. Як правник, був залучений до низки урядових проєктів. Фаховою мрією Геннадія як дослідника конституційного права є моделювання нового основного закону нашої держави, який би мінімізував шкоду від випадкових людей, що потрапили на високі владні посади. Щоби ми, врешті решт, жили вільно і гідно, як то й належить суспільству, в якому значну роль відіграють дорослі християни. Ми обговорили різні питання, що стосуються взаємин Церкви і суспільства у часи випробувань, і не уникали незручних тем…

Розмову вів протоієрей Андрій ДУДЧЕНКО

Ігор КРАСОВСЬКИЙ
журналіст, перекладач

Світський погляд на богослов’я та ідеологію «русского міра»

Пересічні громадяни доволі часто вважають богословські та релігієзнавчі конференції чимось незрозумілим. Дивуватись чи обурюватись у цьому випадку зовсім не варто, оскільки теми, які обговорюються на таких заходах не часто зрозумілі для широкого загалу, бо концентруються на аналізі наукових робіт, у яких дійсно йдеться про доволі специфічну проблематику, яка стосується Святого Письма, або історичних аспектів розвитку богословської думки. Саме тому такі зустрічі проходять досить ізольовано у тісному колі однодумців…

Резолюція круглого столу «Богословські аспекти доктрини / ідеології «русского міра»

За результатами дискусії, яка 25 квітня 2024 року відбулася в Київській православній богословській академії, учасники круглого столу «Богословські аспекти доктрини / ідеології «русского міра» сформулювали такі висновки та практичні рекомендації…

Сергій ШУМИЛО
кандидат історичних наук (PhD), доктор теології (ThDr),
директор Міжнародного інституту афонської спадщини,
запрошений науковий співробітник кафедри класики,
древньої історії, релігії та теології Ексетерського університету (Великобританія),
науковий співробітник Інституту історії України НАН України,
заслужений працівник культури України (Київ, Україна),
член редколегії «ЦіС»

«Русскій мір» московського патріарха Кіріла як апологія антихристиянства, ксенофобії та насильства

27 березня 2024 р. у залі церковних соборів Храму Христа Спасителя в Москві під головуванням московського патріарха Кіріла Гундяєва було офіційно затверджено «Наказ XXV Всесвітнього Російського Народного Собору», який отримав назву «Настоящее и будущее Русского мира». Цей документ є безпрецедентним як такий, що вийшов під егідою керівництва РПЦ й отримав найвище благословення та санкціонування від патріарха та інших ієрархів Московського патріархату. Він був одностайно схвалений 488 делегатами, серед яких – понад 30 архієреїв і 60 священників РПЦ. Як наголосив протодиякон Андрій Кураєв: «Безумовно, це офіційна позиція Російської Православної Церкви. Тому що все це розроблялося й схвалювалося під безпосереднім керівництвом російського патріарха. Він – голова цього Собору. У залі засідань за цей документ проголосували одностайно. А там було щонайменше 20 єпископів РПЦ. Шість із них – постійні члени Синоду, тобто половина складу Синоду була. Присутність патріарха дала більшість складу Синоду РПЦ. Отже, цей документ – офіційна позиція Російської Церкви»…

Костандін НУШЕВ
доктор філософії,
доцент Софійського університету, Болгарія

Ідеологія «русского міра»: неоєвразійська геополітична доктрина, імперська завойовницька експансія та нехристиянська сектантська міфологія

Новий ідеологічний документ офіційної доктрини «русскій мір», затверджений XXV «Всесвітнім російським народним собором» (ВНРС) у Москві в залі засідань храму Христа Спасителя 27–28 березня 2024 р., знаменує собою новий етап у розвитку цієї доктрини і демонструє новий ступінь ідеологічного зближення і переплетення між ключовими представниками вищого духовенства Московського патріархату і кремлівського політичного режиму…

Васса ЛАРІНА
доктор філософії, літургістка, інокиня РПЦЗ

Єресь «русского міра»

Грецьке слово «єресь» (αἵρεσις) і те, що походить від дієслова αἱρέομαι (взяти або вибрати для себе, намітити шлях або мету для себе), упродовж історії Церкви мало різні значення та конотації, які спочатку не були негативними. В апостольські часи й у ранніх отців Церкви слово «єресь» означало спосіб думок, систему або школу мислення, або фракцію / партію зі своїм світоглядом (див.: Lampe, Patristic Greek Lexicon). Апостол Павло говорить: «Мусять між вами й поділи бути (αἱρέσεις, єресі), щоб відкрились між вами й досвідчені (οἱ δόκιμοι)» (1 Кор 11: 19)…

Павло ГАВРИЛЮК
доктор філософії,
професор кафедри богослов’я
університету св. Фоми
в м. Сент-Пол, Міннесота, США

Чому «русскій мір» можна вважати єрессю?

Ця публікація присвячена суперечливому питанню про те, чи є доктрина «русского міра» єрессю, чи ні. Ті, хто заперечує, що вона є єрессю, наводять такі аргументи:
1. Доктрина «Русского міра» є геополітичною ідеологією. Її не варто змішувати з релігією. Отже, вона не є єрессю в тому сенсі, в якому єрессю є аріанство.
2. Патріарх Кіріл не є богословом, його погляди є «практичними». Отже, його вченню не потрібно надавати надмірного доктринального значення…

Дарина МОРОЗОВА
доктор богослов’я, патролог,
дослідниця факультету теології релігії
Університету Ексетеру (Великобританія),
за програмою Британської Академії

Антитрадиційні «скрєпи» «русского міра»: ідеологія vs передання

Дебати щодо того, чи є вчення Кіріла Гундяєва про «русскій мір» богословською єрессю, чи ні, спонукають проаналізувати це вчення у контексті християнської святоотцівської традиції. Поява програмного документу Всесвітнього російського народного собору (далі – ВРНС), з одного боку, значно полегшила цю справу, представивши новітню ідеологію РФ і РПЦ у концентрованому вигляді. З іншого боку, патрологу тут, власне, нема за що зачепитись: адже документ практично ніде не перетинається з християнською традицією, яку він, буцімто, так палко й войовничо обстоює…

Геннадій ХРИСТОКІН
доктор філософських наук, професор,
професор кафедри реклами і зв’язків з громадськістю
Національного авіаційного університету
(м. Київ, Україна)

Деконструкція російського гранд-наративу

В умовах повномасштабної російської агресії Росія активно формує великий гранд-наратив для визначення власної ідентичності, а, по суті, для пояснення завдань і сенсів війни. Основні засади цього наративу були викладені в рішеннях Всесвітнього російського народного собору, який прийняв Наказ, в якому не визнається факт існування України та українців, а Росія називається «духовною цивілізацією», утримувачем, що покликаний вести боротьбу зі «світовим злом», із якими уособлюються країни Заходу. Фактично середньовічна риторика рішень Собору має абсолютно агресивний, мілітарний характер і містить усі ознаки російського фашизму і тому вимагає осмислення та критики…

Володимир ВОЛКОВСЬКИЙ
кандидат філософських наук,
науковий співробітник Інституту філософії
мені Г. С. Сковороди НАН України /
Інституту філософії АН ЧР

«Русскій мір» як громадянська релігія: православно-теологічна перспектива

Обговорення самого поняття «русского міра» у православному закладі має особливий сенс і проблему. Йдеться не лише про те, чи є «русскій мір» єрессю, теологуменом, етнофілетизмом, чи використанням релігії у політичних цілях. Питання можна поставити ширше – що є релігійного в «русскому мірі»? або – як співвідносяться релігія і політика? Що таке «русскій мір» серед усіх різних способів поєднання політичного та релігійного – офіційна релігія, державна ідеологія, політична релігія, громадянська релігія тощо? …

Денис ТАРГОНСЬКИЙ
бакалавр богослов’я, спеціаліст культурології

Доктрина «священної війни» патріарха Кіріла

«Русскій мір» – це неоімперська модерна пропаганда Російської Федерації. Вона виникла на початку дев’яностих років, як заміна комуністичної доктрини, для того, щоб тримати в орбіті російського політичного впливу колишні радянські республіки, які стали окремими державами. Позаяк комуністична партія у СРСР потерпіла фіаско, то після розвалу радянської імперії роль одного з головних ідеологів Росії взяла на себе РПЦ…

протоієрей Георгій КОВАЛЕНКО
кандидат філософських наук,
директор Відкритого Православного
Університету Святої Софії-Премудрості,
член редколегії «ЦіС»

«Русскій мір» як нова форма релігійного нацизму

Розглядаючи «русскій мір» загалом та його маніфест «Наказ всесвітнього російського народного собору» зокрема, богословам варто приділити особливу увагу темі «катехону», або як його називають в російській традиції «утримуючий»…

Юрій ВЕСТЕЛЬ
науковий редактор видавництва «Дух і Літера»

Що чи хто стримує прихід антихриста?

27 березня 2024 року в Москві «XXV Всесвітній російський народний собор» під керівництвом патріарха Кіріла Гундяєва ухвалив «Наказ», де чорним по білому прямо сказано, що в Україні Росія веде «священну війну» проти сатанинського Заходу і виконує «місію “Утримуючого”». Отже, відверто загарбницький напад на мирну країну цей богохульний «собор» називає священною війною, ще й покликаючись на Святе Письмо, а саме на Друге послання до солунян…

Ірина ПРЕЛОВСЬКА
доктор історичних наук, старший науковий співробітник;
провідний науковий співробітник відділу джерелознавства новітньої історії України
Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України;
доктор церковно-історичних наук, професор кафедри церковно-практичних дисциплін КПБА