Ірина ОКІПНЯК
лікар-кардіолог,
кандидат медичних наук, доцент,
доцент кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб
Буковинського державного медичного університету
Cерцево-судинні захворювання, зокрема ішемічна хвороба серця, є основними причинами летальності та одними з основних факторів інвалідності в усьому світі. На жаль, тягар серцево-судинних захворювань продовжує зростати протягом останніх десятиліть майже в усіх країнах із середнім і низьким рівнем доходу. Викликає тривогу і той факт, що стандартизований за віком показник серцево-судинних захворювань почав також зростати і в деяких країнах із високим рівнем доходу, де раніше він знижувався за рахунок дороговартісних державних програм, направлених на попередження кардіологічної патології. Варто зазначити, що за останніми результатами досліджень щодо розповсюдженості захворювань серцево-судинної системи, головною причиною є, як не дивно, сучасний прогрес та виклики сьогодення. Так, на поширеність патології серця та судин безпосередньо впливають прискорення ритму життя, постійні стреси, підвищення інтенсивності праці, перенесення вірусних атак із помірною симптоматикою на робочому місці, малорухливий спосіб життя, тютюнопаління тощо. Населення України в сучасних умовах війни, на жаль, перебуває в стані постійного стресу, що провокує першочергово загострення саме серцево-судинних захворювань. Як для наукових досліджень, так і для практичної медицини не є новиною те, що певні характерологічні особливості можуть як ускладнювати, так і прискорювати одужання, а наявність коморбідної психічної патології, негативні соціальні фактори спричиняють додатковий підсилювальний ефект.
Лікування серцево-судинних захворювань залежить від виду захворювання та наявності ускладнень, включаючи симптоматичну, патогенетичну та етіологічну терапію. Пацієнтам кардіологічної групи передбачено призначення препаратів, які покращують кровообіг, реологію крові, протизапальні, метаболічні засоби. Для кожного хворого необхідні індивідуальний підхід та індивідуальні заходи впливу і це, звичайно, робота фахівців, медиків. Проте, є фактори розвитку патології серцево-судинної системи, на які може вплинути та змінити і сам пацієнт. На відміну від немодифікованих (вік, стать, генетична схильність), інші фактори можна змінити.
Практичний досвід у кардіології дозволяє зауважити, що запобігти серцево-судинним захворюванням набагато легше, аніж роками лікувати їх наслідки.
Останні десятиліття здорове харчування, так само як і здоровий спосіб життя, набирають все більшу популярність в усьому світі. Тішить зацікавленість пацієнтів корисними продуктами, різнобічними варіантами фізичної активності, змінами способу життя з урахуванням ризиків розвитку інфаркту та інсульту. Часто у пацієнтів виникають запитання стосовно можливості та безпечності дотримання посту. Мені, як кардіологу, на ці запитання легко відповісти, оскільки саме профілактика та лікування серцево-судинних захворювань тісно пов’язані з корекцією та контролем над раціоном харчування.
При захворюваннях серцево-судинної системи показана дієта №10, яка, за виключенням м’ясних та рибних страв, буде схожа до рекомендацій поводження під час посту. Зокрема, харчування людини повинно бути частим, маленькими порціями, 5–6 разів на добу. Прийом великого об’єму їжі викликає зміщення діафрагми і здійснює тиск на серце та судини, створюючи перевантаження. Раціон повинен бути майже без солі, оскільки вживання продуктів із великим вмістом солі призводить до затримки рідини у тканинах організму, що посилює симптоматику серцево-судинної недостатності та є передумовою появи набрякового синдрому. Також при затримці рідини може значно наростати артеріальний тиск, що підвищує ризик гіпертензивних кризів. Для того, щоб страви випадково не пересолити, потрібно готувати їх без солі, а підсолювати вже порцію в тарілці. Салати можна їсти взагалі без солі, приправляючи їх лише лимонним соком. Раціон харчування під час посту повинен містити страви із запеченої або звареної в шкірці картоплі – у ній міститься велика кількість калію, необхідного для живлення серцевого м’язу. Калій також міститься в абрикосах і куразі, гарбузі, капусті, родзинках, чорносливі, шипшині. Магній також необхідний для нормального функціонування серцевого м’язу і судин. У великій кількості він міститься у висівках, житньому хлібі, кашах – вівсяній, гречаній, пшоняній, а також у моркві, буряку, зеленому салаті, петрушці, смородині, горіхах. Потрібно майже повністю виключити з харчування міцну каву і чай, замінюючи ці напої компотами, соками, відварами шипшини, горобини. Рекомендується щодня випивати по 1–2 склянки свіжовичавленого соку з фруктів і овочів у різних поєднаннях. Проте, необхідно уникати вживання великої кількості рідини. Загальний обсяг рідини за добу, включаючи ту, що міститься в супах, фруктах і овочах, не повинен перевищувати 1–1,2 літра на добу, особливо при проявах серцевої недостатності.
У дієті для хворих серцево-судинними захворюваннями, зокрема під час посту, рекомендовано тваринні жири замінити оліями, зменшуючи загальну кількість вживаних жирів. Такі дії направлені на поступове зниження маси тіла, що так важливо і необхідно при ожирінні, яке часто супроводжує серцево-судинну патологію. Ожиріння сучасна медицина розглядає як самостійне хронічне рецидивуюче захворювання, яке характеризується надлишковим накопиченням жирової тканини в організмі, обумовлене порушенням обміну речовин та супроводжується відкладанням холестеринових бляшок в стінці судин, основного фактору розвитку ішемічної хвороби серця. В основі ожиріння лежить позитивний енергетичний баланс, тобто надходження енергії з калоріями їжі перевищує енерговитрати організму. Малорухливий спосіб життя та неправильний раціон харчування сприяють збільшенню кількості людей з ожирінням. Дотримання посту з обмеженням вживання висококалорійної жирної їжі є сприятливим фактором для призупинення процесів атеросклерозу. Під час посту замість вживання м’ясних і рибних бульйонів необхідно споживати малокалорійні бульйони – овочевий або грибний. Загалом, їжу найкраще готувати на пару або запікати в духовці. Цукор і цукерки краще замінити декількома ложечками меду на день, сухофруктами і горіхами. Варто зауважити, що під час посту пацієнтам із ознаками серцево-судинної недостатності рекомендовано обмежити вживання страв із бобових культур – вони підсилюють газоутворення, що супроводжується стисканням судин ззовні та підняттям діафрагми, що призводить до підсилення задишки.
Звичайно, вказані рекомендації необхідно розглядати прикладно для кожного пацієнта, враховуючи стан хворого, перебіг основного захворювання, наявність супутньої патології. Так, при нестабільній стенокардії, інфаркті міокарда, гіпертонічному кризі спосіб харчування не повинен викликати додаткового стресу, психоемоційного навантаження. Для попередження можливих загострень та небажаних явищ хворим із супутньою патологією шлунково-кишкового тракту, із цукровим діабетом, перед початком посту бажано обговорити можливість зміни харчового раціону зі своїм лікарем та прислухатись до наданих рекомендацій. Також важливим елементом стабільного стану здоров’я пацієнта та самопочуття є вихід із посту. Шлунково-кишковий тракт перелаштовує свою роботу під час посту, зменшуючи вироблення ферментів, які відповідають за розщеплення м’яса, яєць і молочних продуктів, тобто, якщо пацієнт відразу після посту почне їсти вказані продукти у великих об’ємах, це, звичайно, викличе дисбаланс, може погіршити самопочуття. Повернення до звичайного раціону повинно бути поступовим, максимально повільним і вдумливим.
Підсумовуючи, необхідно підкреслити, що профілактика та лікування серцево-судинних захворювань тісно пов’язані з корекцією способу життя і контролем за раціоном харчування. Така група пацієнтів цілком може дотримуватись рекомендацій щодо правил харчування під час посту з урахуванням їх самопочуття та супутньої патології.
Будьте здорові і тілом, і душею!