До читача

У новому випуску часопису «Церква і суспільство» ми звертаємося до теми «Церква і молодь», яка є особливо актуальною в часи, коли молоде покоління визначає майбутнє не лише нашої держави, а й Церкви. Молодь – це не лише надія, але й рушійна сила, що формує духовний і суспільний ландшафт України. Сьогодні, коли багато молодих людей виїжджають за кордон у пошуках кращих можливостей, перед Церквою стоїть завдання не втратити зв’язок із ними, підтримати їхню віру та допомогти знайти своє місце в церковному житті. Цей номер присвячений роздумам про те, як Церква може стати простором, де молодь відчуває себе почутою, потрібною та залученою.

Митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір, голова Синодального управління у справах молоді ПЦУ, окреслює в інтерв’ю стратегії залучення молоді до церковного життя, наголошуючи на важливості створення простору для їхньої самоорганізації та активної участі. Бліцопитування молодих людей різних вікових категорій розкриває їхні очікування від Церкви, особистий досвід і бачення ролі православ’я в сучасному світі. Студент КПБА Анатолій Романів ділиться враженнями від молодіжного табору «Вірля», що став прикладом живого спілкування та духовного зростання.

Екуменічний вимір представлений статтею Юлії Найдич про діяльність спільноти Тезе у Франції та її солідарність з Україною в умовах війни. Священник Андрій Григораш розповідає про участь делегації ПЦУ в православному тижні в Тезе влітку 2025 року, а священник Петро Лопатинський ділиться досвідом свого воркшопу на тему «Парафія як простір неповторності та любові». Давно знайомий нашим читачам Денис Таргонський пропонує уривок із своєї нової книги «Бог серед людей», що спонукає до роздумів про покликання молодої людини.

Особливе місце в номері займає стаття Романа Орищенка «Релігійне виховання молоді на прикладі Пласту – національної скаутської організації України». Ця робота, написана ще у 2013 році, вперше публікується і є цінним свідченням думок автора, який віддав життя за Україну, воюючи на Донецькому напрямку. Софія Шевчук доповнює цю тему особистим свідченням про значення Пласту в її житті.

У рубриці «Вселенське і помісне» Богдан Веселовський досліджує витоки ідеї європейської інтеграції в українській духовнополітичній традиції, пропонуючи погляд на цивілізаційний вибір України через призму віри та культури. Анастасія Тарасова розповідає про Літній інститут у грецькому Волосі, де українські богослови разом із міжнародними колегами шукали відповіді на виклики секуляризації, глобалізації та релігійного плюралізму.

Рубрика «Русскій мір проти християнства» представлена статтею Сергія Шумила про репресії проти релігії на окупованих територіях, а священник Кирило Міронов аналізує постать преподобного Серафима Саровського в українському контексті, відділяючи історичну правду від міфологізованого образу.

У розділі «Актуальне богослов’я» директор Волоської академії богословських студій Пантеліс Калаїдзідіс завершує свої роздуми про есхатологію та фундаменталізм, наголошуючи на важливості автентичного християнського бачення для протистояння ідеологічним викривленням.

Цей номер запрошує до діалогу про те, як Церква може стати для молоді не лише хранителем традицій, а й простором для пошуків сенсу і дії. Нехай ці тексти надихають нас будувати Церкву, відкриту до молодих сердець, які прагнуть віри, любові та служіння. Чекаємо на ваші відгуки та пропозиції за адресою: info@churchandsociety.org.ua.

Тема номера: МОЛОДЬ І ЦЕРКВА

Молодь і Церква «переосмислити духовний ресурс»

Розмова диякона Романа Новосада та Юрія Самуляка з митрополитом Полтавським і Кременчуцьким Федором БУБНЮКОМ

БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю

Юрій САМУЛЯК, диякон Роман НОВОСАД, Владислав КАЧУР, Оксана МАТКОВСЬКА, Даринка ЯСИНЧУК.

Анатолій РОМАНІВ

Вірля: джерело живої води для молоді

Кожен християнин, незалежно від віку, є невід’ємною частиною Христової Церкви, частиною самого Христа. Наша Церква не відвертається від молоді, а навпаки – простягає до неї руки, стаючи для нового покоління джерелом живої води Нового Завіту. Молоді, як і кожній дорослій людині, потрібні увага, любов і підтримка. Адже кожне зерно, посіяне в юні роки, неодмінно дасть свій плід у майбутньому. Саме тому Церква прагне створити «добрий ґрунт» для цього посіву…

Юлія НАЙДИЧ

Гостинність як відповідь на війну

Яка роль християнина у часи війни? Це запитання живе в мені, як і в десятків тисяч українців відтоді, як 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відповіді на це запитання я шукаю, намагаючись бути уважною до власної реальності, в життях людей навколо та у прикладах тих, чия спадщина зберігається до сьогодні у текстах або справах життя. Одним з таких є брат Роже Шютц – засновник і перший настоятель екуменічної монашої спільноти в маленькому селі Тезе на півдні Франції. Його спосіб життя, який зрештою привів до створення спільноти Тезе, став його особистою відповіддю на Другу світову війну. Цей текст присвячений питанню гостинності, (що лежить в основі спільноти) як можливій відповіді на війну, всередині якої жили і досі живуть люди в Україні та в багатьох куточках світу сьогодні…

cвященник Андрій ГРИГОРАШ

Духовні магістралі

З благословення Блаженнішого Митрополита Епіфанія у серпні 2025 року викладачі, студенти КПБА та українська молодь здійснили паломницьку подорож до екуменічної спільноти братів у Тезе (Франція) для участі в програмі «Тиждень Православ’я»…

cвященник Петро ЛОПАТИНСЬКИЙ

Преображення буття: парафія як простір неповторності та любові

Пропонуємо читачам «Церкви і суспільства» текстову версію авторського воркшопу, проведеного у серпні 2025 року в спільноті Тезе у Франції…

«Бог серед людей»

Цьогоріч з благословіння митрополита Переяславського і Вишневського Олександра Драбинка та за підтримки «Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира» вийшла нова книга Дениса Таргонського «Бог серед людей». Пропонуємо увазі читачів роздуми Митрополита Олександра та главу із книги, що стосується тематики цього числа часопису «Церква і суспільство»…

Роман ОРИЩЕНКО

Релігійне виховання молоді на прикладі Пласту – національної скаутської організації України

Цю статтю, яка раніше не публікувалась, автор написав 2013 року, коли був співголовою українського Пласту. Роман Орищенко працював у Інституті Церкви і суспільства КПБА (2019–2021). З початком повномасштабного російського вторгнення брав участь в обороні Київщини, воював за Бахмут та Вугледар на Донецькому напрямку. Загинув 2 липня 2025 року...

Софія ШЕВЧУК

Пласт — то любов!

Хіба може пробитись пагінець крізь ще мерзлу землю, якщо на це немає волі Всевишнього? Певно, що ні. Чи то лютий мороз, чи шалений снігомет, або ж злива – миттю стануть на заваді, якщо цьому ще не час відбутися…

Під гаслом «Бог і Україна»: 100 років шляху Спілки української молоді

Сто років тому, у 1925 році, в Києві постала Спілка Української Молоді (СУМ) – організація, що об’єднала юнаків і юначок під гаслом «Бог і Україна». Сьогодні Спілка Української Молоді в Україні – це організація із власною традицією, системою виховання і прикладом, який формує свідомість молодого покоління….

ВСЕЛЕНСЬКЕ І ПОМІСНЕ

Богдан ВЕСЕЛОВСЬКИЙ

Церква, держава і Європа. до витоків ідеї європейської інтеграції в українській духовно-політичній традиції

Сьогодні Україна вкотре постала перед цивілізаційним вибором – і цей вибір часто подається як нова сторінка, а ворогам – як міф. Але чи справді це нове? Або, можливо, повернення до глибинних духовно-політичних орієнтирів, що формували нас століттями? У цій статті – спроба роздивитися тло нашої цивілізаційної дороги крізь призму віри, Церкви і культури…

Анастасія ТАРАСОВА

Подорож до Волосу: запитання та відповіді

Улітку 2025 р. у грецькому місті Волос українські богослови взяли участь у Літньому інституті – інноваційній освітній програмі, організованій Волоською академією богословських досліджень спільно з Міжнародною православною богословською асоціацією (IOTA). Інститут став логічним продовженням та розширенням Літньої школи для православного духовенства та мирян-богословів з України, яка успішно діяла впродовж 2019–2024 років…

РУССКІЙ МІР ПРОТИ ХРИСТИЯНСТВА

Сергій ШУМИЛО

Порушення релігійної свободи та репресії проти релігійних діячів на тимчасово окупованих росією українських територіях

Із метою виправдання та «сакралізації» війни Росії проти України в Московському патріархаті впроваджується квазірелігійна імперська ідеологія «русского міра», в якій ця війна подається як «священна» та як «метафізичне» протистояння православної «Святої Русі» «сатанинському Заходу» . Проте, як не парадоксально, прикриваючись такими штучними гаслами, російські війська, освячувані московським патріархом Кірілом, чинять найбільше злочинів саме проти християнського, зокрема православного, населення України...

священник Кирило МІРОНОВ

Серафим Саровський та українське православ’я

Преподобний Серафим Саровський – один із найшанованіших святих у межах усього ареалу впливу російського православ’я. Йому присвячено 623 храми у різних країнах світу. Навіть Папа Римський Іоан Павло ІІ у книзі «Переступити поріг надії» назвав отця Серафима святим. Ікони преподобного можна побачити не лише в православних, а й у католицьких та протестантських храмах, зокрема у США. Однак постає запитання: ким є преподобний Серафим для українського православ’я? Щоб відповісти на нього, варто звернутися не до популярного житійного образу, а до реальної історичної постаті святого...

АКТУАЛЬНЕ БОГОСЛОВ’Я

Пантеліс КАЛАЇДЗІДІС

Есхатологія і фундаменталізм (ч. 2.)

Що спільного між есхатологією та фундаменталізмом? Який зв’язок між богословським поняттям, яке зазвичай розуміють як таке, що стосується переважно потойбічного життя, та християнським релігійним рухом, що сформувався як консервативна й оборонна реакція на модерність і її наукову парадигму? Хоча і есхатологія, і фундаменталізм широко досліджувалися та обговорювалися упродовж ХХ століття і досі залишаються предметом наукових досліджень і дискусій у богослов’ї та соціології релігії, доволі рідко – особливо в православному середовищі – фундаменталізм розглядають із погляду есхатології. Однак есхатологія кидає унікальний виклик ультраконсервативній войовничій програмі фундаменталізму, особливо його уявленням про прийдешнє Царство Боже і сучасність...