У цьому номері читайте:
протоієрей Андрій ДУДЧЕНКО
головний редактор «ЦіС»
Богдана ДРОФЯК
відповідальний редактор «ЦіС»
До читача
У духовному гімні «Молитва за Україну» Олександр Кониський звертався до Господа: «Світлом науки і знання нас, дітей, просвіти…». Написаний у 1885 році, цей рядок відображав дух епохи, коли багато хто покладав великі надії на стрімкий розвиток науки та техніки. Однак значний прогрес не завжди приносив очікуване щастя. ХХ століття для України стало часом важких випробувань: світові війни, голодомори, репресії та інші трагедії.
Сьогодні в деяких християнських громадах України цей рядок молитви «Боже Великий, Єдиний…» змінюють на прохання просвітити нас «світлом Христової правди». Безумовно, нам важливо бути просвітленими передусім світлом правди Божої.
Та чи суперечать земна наука і знання цій небесній правді? Віру не можна довести за допомогою науки; не існує таких «доказів буття Бога», які були б подібні до доказів математики чи емпіричних наук. Водночас ми не можемо довести такі явища, як краса чи кохання, але кожен, хто пережив їх на власному досвіді, не повірить у заперечення їх існування. Так само віра не заперечує і не обмежує розуму.
Деякі положення християнської віри – наприклад, віра в тілесне воскресіння Ісуса Христа як початок загального воскресіння, або вчення про Бога, єдиного за сутністю і троїчного в Особах – перевищують здатності людського розуму. Проте християнське вчення ніколи не суперечить когнітивним здібностям людини (на відміну від марновірств).
Буває, що віряни нападають на науку та її результати, але причиною цього є лінощі розуму, боязливість думки.
У цьому випуску часопису «Церква і суспільство» запрошуємо до обговорення непростих взаємин між вірою і наукою як двох способів пізнання реальності. Їх доцільніше розглядати як такі, що доповнюють, а не заперечують одне одного. Звісно, обсяг цієї теми не дозволяє вичерпно охопити всі її аспекти в одному номері. Тож запрошуємо читачів до дискусії на сторінках видання.
Як завжди, будемо раді отримати ваші відгуки, коментарі і пропозиції, які запрошуємо надсилати на редакційну пошту: info@churchandsociety.org.ua.
Тема номера: ВІРИТИ РОЗУМНО. ВІРА І НАУКА
Підготував протоієрей Георгій КОВАЛЕНКО
За життя світу.
На шляху до соціального етосу Православної Церкви.
VIII. Наука, технології та природний світ.
Пропонуємо до уваги наших читачів обрані редакцією цитати з розділу «Наука, технології та природний світ» документу «За життя світу. На шляху до соціального етосу Православної Церкви», який підготувала група провідних православних богословів світу та затвердив Синод Константинопольського Патріархату у 2020 році на замовлення Патріарха Варфоломія. Документ вийшов одночасно 12 мовами, включно з українською. Виділення в тексті та вибірка цитат зроблені редакцією для акцентування уваги на тезах документа, які важливі для розкриття провідної теми поточного номеру журналу «Церква і суспільство».
З повним текстом документа можна ознайомитися на сайті Грецької православної архієпископії в Америці або на порталі «Релігійно-інформаційної служби України»…
Гейл ВОЛОЩАК
Православ’я і науково-релігійний діалог
Мета цієї статті – розглянути науково-релігійний діалог, який відбувається сьогодні у США, і визначити, яку роль у ньому відіграє та має відігравати Православна Церква. Напевно, на початку буде корисно описати основні теми, що стосуються впливу науки на людство, щоби визначити важливість цієї сфери дискусії…
Гейл ВОЛОЩАК
Бути православним і науковцем: погляди з академії
Багато вчених відзначають, що наука і релігія належать до двох різних світів, настільки далеких, що входження до одного з них унеможливлює усвідомлення іншого. Ці світи мають різні ідеології, які ґрунтуються не стільки на реальності, скільки на упереджених ідеях, політичних поглядах і ярликах. Стан війни чи миру між наукою і релігією залежить від того, з якої точки зору на них дивитися, і, безумовно, багато хто примирив їх у своєму розумі і серці, а також у своїх опублікованих працях. Першопричина цієї нібито дихотомії незрозуміла, і метою цього есе не є визначення причин виникнення цього поняття (хоча воно досліджувалося іншими і може бути цікавим напрямком для майбутніх роздумів…
протоієрей Богдан ОГУЛЬЧАНСЬКИЙ
Релігійний погляд на розвиток науки і технологій: світоглядний конфлікт, нейтральність чи взаємна підтримка?
Зв’язок між типом світобачення окремої особи або певної спільноти людей та її (їх) релігійною ідентичністю, на думку автора, – це очевидний факт, який не потребує доказів. Утім, проблема поєднання у свідомості релігійної людини двох картин світу, а саме бачення духовного й матеріального світів, а також як ці картини пов’язані між собою, має відмінності в різні епохи в різних суспільствах. Наразі маємо визнати, що сьогодні загалом переважає секулярне світобачення, в якому пояснення природних явищ і використання їх, так само як і функціонування техносфери людської цивілізації не потребує опори в існуванні Бога-Творця…
Володимир МЕДВЕДЄВ
Віра і наука: чому вірна наука не обов’язково безвірна
Мабуть, є чимало людей, які думали, що наука, як явище з квазісакральним статусом і правами останньої інстанції для будь-яких засадничих запитів людини – то чисто радянський пунктик. Виявилося ні: це, як сказали б розумники, – «об’єктивна загальносвітова тенденція». А якщо так, то продовження конфлікту науки з «релігією» гарантоване…
Борис Херсонський: поет і науковець
Існує психіатрична теорія, яка стверджує, що явлення воскреслого Христа були не більше ніж ілюзіями чи галюцинаціями. Чи можливі подібні помилкові впізнавання або ілюзії? Звісно, це трапляється. Однак цікаво те, що в Євангелії описано, як учні не одразу впізнають воскреслого Христа, що цілковито суперечить цій теорії…
протоієрей Володимир СМІХ
Християнський вплив на зародження науки: змістовні аспекти та проблемне поле
На позір видається, що кожного разу, коли ми використовуємо технологічні прогресивні досягнення для роботи чи розваг, ми практично стикаємось із досягненнями науки. Нелінійна, квантопольова, комп’ютерна, інформаційна та інші наукові революції, пронизуючи всі сфери людського буття, виступаючи їхнім смисловим індикатором, перетворили нашу цивілізацію в грандіозну техногенну силу. Не буде перебільшенням констатувати, що дехто із нас до цього часу залишився живим лише завдяки тому, що надзвичайні відкриття у сфері медицини дозволили впоратися із хворобами, які ще у недалекому минулому вважалися невиліковними. Науково-технологічний активізм пронизує найдрібніші капіляри побутово-політичного, соціально-економічного та природничо-географічного рівнів життя. Тому такою важливою постає потреба з’ясування конкретних історичних умов формування науки, визначення факторів та архітектоніки, які виступили кодифікаційною матрицею наукового мислення…
Микола ТИЩУК
І астроном, і християнин
Дивлячись навколо себе та бачачи красу і велич природи, можемо відчувати велике захоплення. Теж саме відбувається, коли ми розширюємо межі свого маленького земного світу, оглядаємо в телескоп неозоре небо. Велич Всесвіту нас вражає і породжує благоговіння перед ним. Але чи такі почуття ведуть нас, сучасних людей, до язичництва, атеїзму, чи можуть відвернути від віри в єдиного Бога? Як на мене – ні. В цьому випадку важливішими є не наші відчуття, а відповіді на головне світоглядне питання про походження Всесвіту. Стверджуючи, що творцем світу є єдиний Бог, християни знаходять гармонію у своєму світогляді: їхнє захоплення спрямоване на велич Його творіння, а отже, на Нього Самого…
священник Юрій ГУРТОВИЙ
Взаємодія віри і науки в житті Йоганна Кеплера
Конфлікт між вірою і наукою часто розглядався як невід’ємна частина атеїстичної радянської ідеології. Ця ідеологія представляла релігію як «опіум для народу» і намагалася замінити її науковим матеріалізмом. Радянська пропаганда активно просувала ідею про те, що наука і віра – несумісні, і що послідовний науковий світогляд повністю відкидає релігійні вірування…
ЖИТТЄВІ ШЛЯХИ ЛЮДИНИ
протопресвітер Олександр ШМЕМАН
Шлюб. Лекція 2. Шлюб як “Візія”
У цьому номері журналу «Церква і суспільство», пропонуємо другу з чотирьох раніше не опублікованих лекцій протопресвітера Олександра Шмемана про шлюб. Машинописні листи з розшифровками лекцій зберігаються в архіві бібліотеки Свято-Володимирської семінарії в штаті Нью-Йорк, США. Український переклад та публікація виконані з люб’язного дозволу Сергія Шмемана – сина о. Олександра.
Мета цих лекцій – сформулювати і прояснити контекст, у якому ми будемо обговорювати проблеми, що стоять перед Православною Церквою сьогодні. Цьогоріч це – шлюб….
ВСЕЛЕНСЬКЕ І ПОМІСНЕ
Ірина ПРЕЛОВСЬКА
Синодально-канонічний Томос Вселенського Константинопольського Патріархату 13 листопада 1924 року: 100-та річниця від дня підписання
13 листопада 2024 р. виповнюється 100-та річниця підписання Синодально-канонічного Томосу Вселенського Константинопольського Патріархату про надання автокефалії Православній Церкві в Польщі. Політичне керівництво Другої Речі Посполитої Польської (1918–1939 рр.) для подолання наслідків насильницького перебування у складі Російської імперії ініціювало процес виходу з юрисдикції Московського патріархату на чолі з патріархом Московським і всієї Росії Тихоном Бєлавіним Православною Церквою в Польщі. Цей процес із різних причин було підтримано митрополитами Георгієм (Юрієм) Ярошевським та Діонисієм Валединським і це коштувало життя митрополиту Георгію внаслідок трагічної загибелі 8 лютого 1923 р. ...
ПСИХОЛОГІЯ ДУХОВНОСТІ
митрополит Григорій ПАПАТОМАС
Способи застосування священних канонів у таїнстві Сповіді
(З грецької мови переклав Василь Прус)
протоієрей Андрій ДУДЧЕНКО
головний редактор «ЦіС»
Богдана ДРОФЯК
відповідальний редактор «ЦіС»
До читача
У духовному гімні «Молитва за Україну» Олександр Кониський звертався до Господа: «Світлом науки і знання нас, дітей, просвіти…». Написаний у 1885 році, цей рядок відображав дух епохи, коли багато хто покладав великі надії на стрімкий розвиток науки та техніки. Однак значний прогрес не завжди приносив очікуване щастя. ХХ століття для України стало часом важких випробувань: світові війни, голодомори, репресії та інші трагедії.
Сьогодні в деяких християнських громадах України цей рядок молитви «Боже Великий, Єдиний…» змінюють на прохання просвітити нас «світлом Христової правди». Безумовно, нам важливо бути просвітленими передусім світлом правди Божої.
Та чи суперечать земна наука і знання цій небесній правді? Віру не можна довести за допомогою науки; не існує таких «доказів буття Бога», які були б подібні до доказів математики чи емпіричних наук. Водночас ми не можемо довести такі явища, як краса чи кохання, але кожен, хто пережив їх на власному досвіді, не повірить у заперечення їх існування. Так само віра не заперечує і не обмежує розуму.
Деякі положення християнської віри – наприклад, віра в тілесне воскресіння Ісуса Христа як початок загального воскресіння, або вчення про Бога, єдиного за сутністю і троїчного в Особах – перевищують здатності людського розуму. Проте християнське вчення ніколи не суперечить когнітивним здібностям людини (на відміну від марновірств).
Буває, що віряни нападають на науку та її результати, але причиною цього є лінощі розуму, боязливість думки.
У цьому випуску часопису «Церква і суспільство» запрошуємо до обговорення непростих взаємин між вірою і наукою як двох способів пізнання реальності. Їх доцільніше розглядати як такі, що доповнюють, а не заперечують одне одного. Звісно, обсяг цієї теми не дозволяє вичерпно охопити всі її аспекти в одному номері. Тож запрошуємо читачів до дискусії на сторінках видання.
Як завжди, будемо раді отримати ваші відгуки, коментарі і пропозиції, які запрошуємо надсилати на редакційну пошту: info@churchandsociety.org.ua.
Тема номера: ВІРИТИ РОЗУМНО. ВІРА І НАУКА
Підготував протоієрей Георгій КОВАЛЕНКО
За життя світу.
На шляху до соціального етосу Православної Церкви.
VIII. Наука, технології та природний світ.
Пропонуємо до уваги наших читачів обрані редакцією цитати з розділу «Наука, технології та природний світ» документу «За життя світу. На шляху до соціального етосу Православної Церкви», який підготувала група провідних православних богословів світу та затвердив Синод Константинопольського Патріархату у 2020 році на замовлення Патріарха Варфоломія. Документ вийшов одночасно 12 мовами, включно з українською. Виділення в тексті та вибірка цитат зроблені редакцією для акцентування уваги на тезах документа, які важливі для розкриття провідної теми поточного номеру журналу «Церква і суспільство».
З повним текстом документа можна ознайомитися на сайті Грецької православної архієпископії в Америці або на порталі «Релігійно-інформаційної служби України»…
Гейл ВОЛОЩАК
Православ’я і науково-релігійний діалог
Мета цієї статті – розглянути науково-релігійний діалог, який відбувається сьогодні у США, і визначити, яку роль у ньому відіграє та має відігравати Православна Церква. Напевно, на початку буде корисно описати основні теми, що стосуються впливу науки на людство, щоби визначити важливість цієї сфери дискусії…
Гейл ВОЛОЩАК
Бути православним і науковцем: погляди з академії
Багато вчених відзначають, що наука і релігія належать до двох різних світів, настільки далеких, що входження до одного з них унеможливлює усвідомлення іншого. Ці світи мають різні ідеології, які ґрунтуються не стільки на реальності, скільки на упереджених ідеях, політичних поглядах і ярликах. Стан війни чи миру між наукою і релігією залежить від того, з якої точки зору на них дивитися, і, безумовно, багато хто примирив їх у своєму розумі і серці, а також у своїх опублікованих працях. Першопричина цієї нібито дихотомії незрозуміла, і метою цього есе не є визначення причин виникнення цього поняття (хоча воно досліджувалося іншими і може бути цікавим напрямком для майбутніх роздумів…
протоієрей Богдан ОГУЛЬЧАНСЬКИЙ
Релігійний погляд на розвиток науки і технологій: світоглядний конфлікт, нейтральність чи взаємна підтримка?
Зв’язок між типом світобачення окремої особи або певної спільноти людей та її (їх) релігійною ідентичністю, на думку автора, – це очевидний факт, який не потребує доказів. Утім, проблема поєднання у свідомості релігійної людини двох картин світу, а саме бачення духовного й матеріального світів, а також як ці картини пов’язані між собою, має відмінності в різні епохи в різних суспільствах. Наразі маємо визнати, що сьогодні загалом переважає секулярне світобачення, в якому пояснення природних явищ і використання їх, так само як і функціонування техносфери людської цивілізації не потребує опори в існуванні Бога-Творця…
Володимир МЕДВЕДЄВ
Віра і наука: чому вірна наука не обов’язково безвірна
Мабуть, є чимало людей, які думали, що наука, як явище з квазісакральним статусом і правами останньої інстанції для будь-яких засадничих запитів людини – то чисто радянський пунктик. Виявилося ні: це, як сказали б розумники, – «об’єктивна загальносвітова тенденція». А якщо так, то продовження конфлікту науки з «релігією» гарантоване…
Борис Херсонський: поет і науковець
Існує психіатрична теорія, яка стверджує, що явлення воскреслого Христа були не більше ніж ілюзіями чи галюцинаціями. Чи можливі подібні помилкові впізнавання або ілюзії? Звісно, це трапляється. Однак цікаво те, що в Євангелії описано, як учні не одразу впізнають воскреслого Христа, що цілковито суперечить цій теорії…
протоієрей Володимир СМІХ
Християнський вплив на зародження науки: змістовні аспекти та проблемне поле
На позір видається, що кожного разу, коли ми використовуємо технологічні прогресивні досягнення для роботи чи розваг, ми практично стикаємось із досягненнями науки. Нелінійна, квантопольова, комп’ютерна, інформаційна та інші наукові революції, пронизуючи всі сфери людського буття, виступаючи їхнім смисловим індикатором, перетворили нашу цивілізацію в грандіозну техногенну силу. Не буде перебільшенням констатувати, що дехто із нас до цього часу залишився живим лише завдяки тому, що надзвичайні відкриття у сфері медицини дозволили впоратися із хворобами, які ще у недалекому минулому вважалися невиліковними. Науково-технологічний активізм пронизує найдрібніші капіляри побутово-політичного, соціально-економічного та природничо-географічного рівнів життя. Тому такою важливою постає потреба з’ясування конкретних історичних умов формування науки, визначення факторів та архітектоніки, які виступили кодифікаційною матрицею наукового мислення…
Микола ТИЩУК
І астроном, і християнин
Дивлячись навколо себе та бачачи красу і велич природи, можемо відчувати велике захоплення. Теж саме відбувається, коли ми розширюємо межі свого маленького земного світу, оглядаємо в телескоп неозоре небо. Велич Всесвіту нас вражає і породжує благоговіння перед ним. Але чи такі почуття ведуть нас, сучасних людей, до язичництва, атеїзму, чи можуть відвернути від віри в єдиного Бога? Як на мене – ні. В цьому випадку важливішими є не наші відчуття, а відповіді на головне світоглядне питання про походження Всесвіту. Стверджуючи, що творцем світу є єдиний Бог, християни знаходять гармонію у своєму світогляді: їхнє захоплення спрямоване на велич Його творіння, а отже, на Нього Самого…
священник Юрій ГУРТОВИЙ
Взаємодія віри і науки в житті Йоганна Кеплера
Конфлікт між вірою і наукою часто розглядався як невід’ємна частина атеїстичної радянської ідеології. Ця ідеологія представляла релігію як «опіум для народу» і намагалася замінити її науковим матеріалізмом. Радянська пропаганда активно просувала ідею про те, що наука і віра – несумісні, і що послідовний науковий світогляд повністю відкидає релігійні вірування…
ЖИТТЄВІ ШЛЯХИ ЛЮДИНИ
протопресвітер Олександр ШМЕМАН
Шлюб. Лекція 2. Шлюб як “Візія”
У цьому номері журналу «Церква і суспільство», пропонуємо другу з чотирьох раніше не опублікованих лекцій протопресвітера Олександра Шмемана про шлюб. Машинописні листи з розшифровками лекцій зберігаються в архіві бібліотеки Свято-Володимирської семінарії в штаті Нью-Йорк, США. Український переклад та публікація виконані з люб’язного дозволу Сергія Шмемана – сина о. Олександра.
Мета цих лекцій – сформулювати і прояснити контекст, у якому ми будемо обговорювати проблеми, що стоять перед Православною Церквою сьогодні. Цьогоріч це – шлюб….
ВСЕЛЕНСЬКЕ І ПОМІСНЕ
Ірина ПРЕЛОВСЬКА
Синодально-канонічний Томос Вселенського Константинопольського Патріархату 13 листопада 1924 року: 100-та річниця від дня підписання
13 листопада 2024 р. виповнюється 100-та річниця підписання Синодально-канонічного Томосу Вселенського Константинопольського Патріархату про надання автокефалії Православній Церкві в Польщі. Політичне керівництво Другої Речі Посполитої Польської (1918–1939 рр.) для подолання наслідків насильницького перебування у складі Російської імперії ініціювало процес виходу з юрисдикції Московського патріархату на чолі з патріархом Московським і всієї Росії Тихоном Бєлавіним Православною Церквою в Польщі. Цей процес із різних причин було підтримано митрополитами Георгієм (Юрієм) Ярошевським та Діонисієм Валединським і це коштувало життя митрополиту Георгію внаслідок трагічної загибелі 8 лютого 1923 р. ...
ПСИХОЛОГІЯ ДУХОВНОСТІ
митрополит Григорій ПАПАТОМАС